Які захворювання передаються через укуси комарів і як від них захиститися

Хоча укуси комарів можуть здаватися незначною неприємністю, вони насправді можуть нести в собі серйозні ризики для здоров’я. Які збудники небезпечних хвороб можуть переносити ці комахи – розповідають фахівці Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб.

Комарі є надоїдливими кровососами, які не тільки знижують працездатність і порушують нормальний відпочинок, а й при масових нападах окрім набряку, свербежу, запалення у місцях укусів, викликають загальну інтоксикацію організму. Також можуть порушуватись функції  дихальної та нервової системи (дратівливість, безсоння) організму. Крім цього, вони є переносниками тяжких захворювань. Хвороба, що передається внаслідок укусу комах називається трансмісивною.

Комарі переносять найбільшу кількість інфекційних хвороб на планеті. Окрім малярії, вони також переносять збудників таких хвороб, як: гарячка Західного Нілу, жовта лихоманка, японський енцефаліт, хвороба Зіка, гарячка долини Ріфт, гарячка денге тощо.

Малярія та її переносники

Малярійні комарі роду Anopheles є специфічними переносниками малярії – захворювання, що загрожує життю людей та викликається паразитами, які передаються в результаті укусу інфікованих самок комарів. Їх називають «переносниками малярії». Виплоджуються вони в мілководних, добре прогрітих водоймах. Здобич знаходять по запаху, для цього можуть летіти на відстань 3–5 кілометри від водойми. Кров п’є тільки самка. Активні вранці зразу після сходу сонця  та ввечері перед заходом сонця. У світі існує понад 400 різних видів комарів Anopheles і тільки близько 30 є переносниками малярії.

Симптоми малярії

Малярія – це гостра гарячкова хвороба. У людини симптоми з’являються через 7-15 днів після укусу інфікованого комара. Перші симптоми – лихоманка, головний біль, озноб і блювота – можуть бути слабко виражені, що утруднює виявлення малярії. Якщо не почати лікування протягом перших 24 годин, тропічна малярія розвивається в тяжку хворобу і часто закінчується летальним випадком.

Джерелом зараження є хвора людина. При укусі плазмодії потрапляють у  тіло комара, де  проходить статевий шлях розвитку. Через деякий час комар стає заразним та може передавати збудників малярії іншим людям. Зараження відбувається в момент укусу комара, через слину.

Статистика та профілактика

В Україні реєструються завізні випадки малярії з одиничними летальними наслідками від тропічної малярії. Місцевих випадків не зафіксовано. На території Черкаської області за останні п’ять років зареєстрований 1 завізний випадок малярії  у 2020 році.  Хворий перебував на тимчасових роботах у країні Західної Африки.

За даними ВООЗ, понад 3 мільярди людей живуть в умовах ризику зараження малярією. Кожного року нею хворіють близько 500 тис. чоловік. На сьогодні малярія є найпоширенішою тропічною хворобою у світі. Найбільш висока захворюваність у країнах Африки, розташованих на південь від Сахари. У цьому регіоні зареєстровано 90% випадків захворювання на малярію і 95% випадків смерті. Малярія залишається основною причиною смерті дітей у віці до п’яти років.

Будь-хто, дитина чи дорослий, хто від’їжджає до ендемічних з малярії країн, має потурбуватися про профілактику цього захворювання заздалегідь. У всіх туристичних фірмах є необхідна інформація, а у лікаря можна отримати консультацію, які профілактичні ліки приймати.

Дирофіляріоз

Комарі є переносниками ще одного захворювання, яке фіксується в Україні, зокрема щорічно на Черкащині. Це – дирофіляріоз,  збудником якого є Dirofilaria repens. До 2018 року на території Черкаської області реєструвалось до 15 місцевих випадків за рік. За останні п’ять років щорічно фіксують по одному випадку у Черкасах і Каневі, також у  Смілянському районі.

Дирофіляріоз – небезпечне гельмінтозне захворювання собак і кішок. Захворювання супроводжується тяжкою патологією всіх систем організму, включаючи головний мозок та очі. На дирофіляріоз хворіє і людина.

Симптоми та наслідки дирофіляріозу

Дирофілярія – тонка ниткоподібна нематода білого кольору,  розміром 10-30 см. У хворих тварин самка гельмінта народжує живих личинок – мікрофілярій, які при укусах комара потрапляють в організм комахи, де розвиваються до інвазійної стадії, і під час наступних укусів потрапляють до інших тварин, де продовжують розвиватися та рости.

Людина заражається дирофіляріозом тільки при укусі комарів родів  Anopheles, Aedes, Culex. Безпосередньо від собак та кішок людина не заражається. При укусі комара личинка потрапляє до тіла людини і залишається під шкірою чи мігрує до слизових оболонок. Перші симптоми захворювання – безболісна пухлина, яка з’являється через місяць, а іноді через 2 роки.  У місці локалізації цієї пухлини відчувається сверблячка і печія різного ступеня інтенсивності. Характерними симптомом захворювання є міграція гельмінта, що виражається у пересуванні чи ущільненні пухлини під шкірою. Пухлина   при несвоєчасному виявленні паразита гноїться, розвивається абсцес, з якого при розкритті вилучається гельмінт. Видалити його можна оперативним шляхом.  Після видалення гельмінта настає одужання.

Заходи захисту від комарів

Дотримуючись певних дій, можна зменшити ризик зараження захворюваннями, що передаються через укуси комарів:

• індивідуальним захистом є застосування репелентів – засобів для відлякування, їх дуже значний вибір у аптеках – креми для дорослих та дітей, аерозолі. Спосіб застосування та тривалість дії завжди вказується на упаковці. Можливе використання натуральних репелентів – ефірних масел: гвоздичного, лавандового, анісового, евкаліптового. Їх змішують із дитячим кремом або олією та натирають відкриті частини тіла.
• при прогулянці до парку чи лісу бажано вдягати одяг із цупкої тканини, який би захистив від укусів та залишав найменше відкритих частин тіла. Одяг також можливо обробити репелентом.
• для захисту житлових приміщень від комах застосовують москітні сітки для вікон та дверей. Фрамуги також можна обробити репелентом. В оселі використовуються фумігатори.

Також, при плануванні поїздок у інші частини світу, особливо тропічні, слід поцікавитися, які хвороби там поширені і як можна від них  захиститися.  У нашому сьогоденні турбота про своє здоров’я залежить лише від особистого ставлення і піклування про себе.