Чому з’являється тонзиліт та як його лікувати?

В осінньо-зимовий період однією з найпоширеніших недуг вважається тонзиліт або простіше кажучи ангіна.

Тонзиліт (гостра та хронічна форма) — це інфекційна хвороба, що провокує запалення мигдаликів (найчастіше піднебінних) подразниками вірусного чи бактеріального походження.

Первинний тонзиліт – одне з найбільш поширених захворювань верхніх дихальних шляхів. Збудниками первинних тонзилітів є віруси, бактерії, гриби та змішана мікрофлора. Захворюваність має виражений сезонний характер (весна, осінь). Хворіють переважно діти та особи молодого віку (до 35-ти років).

Джерело інфекції – хворі, а також носії збудників (частіше β-гемолітичних стрептококів групи А), що виділяють у зовнішнє середовище велику кількість збудників при розмові і кашлі.

Основний шлях інфікування – повітряно-крапельний, також можливе інфікування контактно-побутовим та аліментарним шляхами.

Вторинні тонзиліти виникають при захворюваннях крові та інфекційних хворобах.

Розвиток хвороби залежить як від безлічі факторів – недостатнє харчування, стреси, великі навантаження, переохолодження, знижений імунітет, забрудненість навколишнього середовища, несприятливі кліматичні умови, викривлення носової перегородки, так і супутніх захворювань – карієс зубів, гнійний гайморит, утворення поліпів або аденоїдів носа.

Сучасна медицина виділяє наступні ознаки тонзиліту:

– зміна у розмірах лімфатичних вузлів;

– сильний біль при ковтанні їжі;

– мігрень;

– загальний занепад сил;

– сильний кашель (буквально до блювання);

– пересихання слизової оболонки горла;

– підвищення температури (до 40°C) після нещодавно перенесеної застуди.

За формою течії хвороби виділяють хронічний і гострий види тонзиліту, залежно від збудника (вірус або бактерія) – вірусний і бактеріальний тонзиліт відповідно.

На початковому етапі захворювання симптоми хвороби виявляються досить гостро — виникає гострий біль у горлі, що посилюється при розмові та ковтанні, сильний біль у суглобах і м’язах, загальна слабкість, лихоманка та озноб, головний біль, швидке підвищення температури тіла, збільшення лімфовузлів, блювання та біль у животі, нудота.

Яскравою ознакою захворювання є збільшення піднебінних мигдаликів, помітити яке зможе лікар-отоларинголог під час огляду горла. Залежно від форми хвороби мигдалики мають характерне колірне забарвлення (при хронічному — темно-червоне, при гострому — червоне). На додаток, у процесі розвитку хвороби на мигдаликах можуть накопичуватися виразки, гнійники, плівка та білий наліт.

Захворювання може тривати від п’яти днів до тижня. У разі відсутності ускладнень хворий йде на одужання, при цьому лімфатичні вузли ще можуть бути збільшені від 10 до 12 днів.

Лікування тонзиліту залежить від його причини та тяжкості симптомів. Ось декілька основних методів лікування.

Лікування вірусного тонзиліту:

Оскільки вірусний тонзиліт зазвичай проходить самостійно, основна увага приділяється полегшенню симптомів. Рекомендується відпочинок, достатня гідратація, полоскання горла теплою солоною водою, використання зволожувачів повітря та вживання м’якої їжі.

Лікування бактеріального тонзиліту:

Бактеріальний тонзиліт, особливо спричинений стрептококами, лікується антибіотиками. Важливо приймати весь призначений курс антибіотиків, навіть якщо симптоми покращилися, щоб повністю вилікувати інфекцію та уникнути ускладнень.

Знеболюючі та жарознижуючі засоби. Препарати, такі як ібупрофен або парацетамол, можуть використовуватися для зменшення болю та лихоманки.

Хірургічне втручання. У випадках частого або хронічного тонзиліту, що не піддається лікуванню, може бути розглянуте видалення мигдаликів (тонзилектомія).

Важливо консультуватися з лікарем для точної діагностики та вибору відповідного методу лікування. Не слід призначати собі антибіотики або інші лікарські засоби без рекомендації лікаря, адже самолікування може призвести до непередбачуваних наслідків.

Профілактика тонзиліту спрямована на зменшення ризику інфекцій та підтримку загального здоров’я.

Важливі заходи:

Підтримка гігієни. Регулярне миття рук, особливо після контакту з хворими на простудні захворювання, допомагає запобігти поширенню інфекцій.

Уникання близького контакту. Спробуйте уникати близького контакту з особами, які мають ознаки респіраторних захворювань, оскільки це може підвищити ризик зараження.

Здорове харчування. Збалансований раціон, багатий на фрукти, овочі та цільні злаки, допомагає підтримувати імунну систему.

Достатня гідратація. Пиття достатньої кількості води допомагає підтримувати здоров’я слизових оболонок.

Уникання куріння та пасивного куріння. Тютюновий дим може подразнювати горло та знижувати місцевий імунітет.

Регулярні фізичні вправи. Фізична активність підвищує загальний імунітет організму.

Достатній відпочинок та сон. Недостатній сон може ослабити імунну систему та збільшити вразливість до інфекцій.

Управління стресом. Хронічний стрес може ослаблювати імунну систему, тому важливо знаходити ефективні способи його контролю.

Вакцинація. Вакцинація проти грипу та інших респіраторних інфекцій зменшує ризик розвитку тонзиліту.

Застосування цих профілактичних заходів допомагає знизити ризик розвитку тонзиліту та його потенційних ускладнень.