Готовність до реагування на спалахи кишкових інфекцій обговорили з працівниками закладів охорони здоров’я Черкащини

Фахівці відділу епіднагляду (спостереження) та профілактики інфекційних захворювань Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб 16 червня організували та провели захід безперервного професійного розвитку для спеціалістів територіальних структурних підрозділів Центру та працівників закладів охорони здоров’я.

Лекторами тренінгу на тему «Готовність до реагування на спалахи кишкових інфекцій» виступили завідувачка відділу епіднагляду та профілактики інфекційних захворювань Марина Конакбаєва, лікарка-епідеміологиня відділу Наталія Пономарьова та завідувачка відділу моніторингу та реагування на небезпеки Аліна Голоюх.

Цільовою аудиторією заходу стали працівники лікарських спеціальностей та молодші спеціалісти з медичною освітою.

Завдяки навчанням учасники удосконалили знання з реагування на спалахи кишкових інфекцій, механізми їх раннього виявлення, а саме щодо:

• питань актуальності, динаміки, сучасних загроз гострих кишкових інфекцій у Черкаській області;
• визначення спалаху, алгоритму дій при підозрі на спалах;
• системи оперативного реагування на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я.

Під час тренінгу було реалізовано його ключові завдання – визначення понять спалаху інфекційної хвороби та етапів епідеміологічного розслідування спалахів кишкових інфекцій, що включають у себе:

• отримання форми № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційну хворобу, харчове отруєння»;
• планування та підготовка до епідеміологічного розслідування спалаху;
• збір додаткової інформації про випадки кишкової інфекції з метою її подальшого аналізу та встановлення причин виникнення інфекційної хвороби;
• опитування хворих та встановлення кола контактних;
• аналіз даних опитування з метою визначення можливих джерел, факторів та шляхів виникнення, а також поширення хвороби;
• формування робочої гіпотези;
• епідеміологічна оцінка гіпотез;
• визначення етіології кишкової інфекції, яка спричинила інфекцію;
• моніторинг спалаху;
• завершення епідеміологічного розслідування, здійснення заходів щодо моніторингу та профілактики;
• інформування про виникнення спалаху та про результати епідеміологічного розслідування.