Профілактика сказу: чому важливо щеплювати навіть тих тварин, які не виходять із дому

Переносниками вірусу сказу можуть бути будь-які теплокровні тварини – як дикі (лисиці,  кажани, їжаки, вовки, єноти), так і домашні (собаки та коти). Випадки сказу серед домашніх тварин реєстрували цього року і на Черкащині.

Так, на хуторі Буда Черкаського району встановлено сказ домашнього кота, який не був щеплений проти сказу.

У селі Красносілля на сказ захворів кіт, якого підгодовували на території приватного домоволодіння.

У місті Сміла лабораторно підтверджено випадок сказу в домашнього собаки. За результатами епідеміологічного розслідування, проведеного фахівцями Смілянського відділення ДУ «Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», встановлено, що 4 лютого жителька Сміли привела домашню собаку до ветеринарної клініки для стерилізації. 6 лютого собака вкусила власницю за руку, а через 4 дні тварина померла. Виявилося, що собака не була вакцинована проти сказу.

Загалом упродовж двох місяців цього року, за інформацією Державної регіональної лабораторії Держпродспоживслужби, в Черкаській області сказ лабораторно встановлено у 20 тварин, зокрема, 6 котів, 11 собак та 3 лисиць. Від нападу хворих на сказ тварин постраждало 40 черкащан. 276 осіб звернулись по антирабічну допомогу внаслідок нападу тварин, антирабічні щеплення отримало 142 особи.

Чим небезпечний сказ

Сказ – особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно тяжке і невиліковне інфекційне захворювання тварин і людини, яке неминуче закінчується смертю.

Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок потрапляння її слини на свіжі поранення, подряпини або слизові оболонки.

Особливо небезпечним є те, що вірус може з’являтися у слині тварини за кілька днів до появи перших симптомів. Тобто тварина може поводитися цілком природно, але бути інфікованою. Небезпека може приховуватися навіть у вашому домашньому улюбленці. Тому після укусу будь-якою твариною потрібно йти до лікаря.

Як передається сказ

Інфікуватися від хворої тварини можна через:

• укус;
• подряпину чи мікроушкодження шкіри;
• потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

Перша допомога при укусі твариною

1. Якнайшвидше ретельно промийте рану, подряпини, садна чи заслинені місця струменем води з милом.
2. Обробіть краї рани спиртом 70% або настоянкою йоду 5%. Накладіть стерильну пов’язку. Ці заходи значно знизять ризик розвитку сказу.
3. Негайно зверніться за медичною допомогою до травматологічного пункту. У разі його відсутності – до хірургічного кабінету або хірургічного відділення лікувально-профілактичного закладу.
4. У разі підозри на зараження сказом потрібна негайна імунізація, адже дія вакцини проявляється через 2-3 тижні.

Профілактика захворювання

У разі укусу, пошкодження шкіри, ослинення хворою на сказ твариною людині показане введення антирабічної вакцини. Таких щеплень, за класичною схемою, має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні.

Починати введення вакцини та імуноглобуліну потрібно якнайшвидше після укусу або ослинення, тобто немає граничного терміну початку вакцинації. Це пов’язано з особливістю розвитку хвороби.

Зараження сказом відбувається при потраплянні на пошкоджену шкіру або слизові оболонки зараженої слини, спинномозкової рідини або частинок мозку хворої тварини. Спочатку вірус розмножується в місці потрапляння. “Улюбленими” місцями для цього є м’язи та нерви. Причому швидкість розмноження вірусу в нервах у рази більша, ніж у м’язах. Потім вірус по нервах зі швидкістю приблизно 12-24 мм на добу просувається до спинного мозку, а точніше – до нервових вузлів поруч із ним. Коли вірус досягає цих нервових вузлів, там він розмножується ще раз. І після цього вже зі швидкістю 200-400 мм на добу просувається до головного мозку, де і викликає запалення мозку та його оболонок, від чого людина, власне, й помирає.

Якщо розвиваються симптоми сказу, допомогти хворому неможливо, можна лише полегшити його страждання.

Тож вакцинуйтеся та вакцинуйте дітей проти сказу, якщо їх вкусив (чи ослинив слизову оболонку або пошкоджену ділянку шкіри) собака чи кіт – навіть домашній, навіть вакцинований, навіть той, якого ви бачите щодня.

Чому необхідно вакцинувати домашню тварину?

Вакцинація проти сказу – це не лише відповідальність власника тварини, а й гарантія безпеки для всього суспільства.

В Україні всі домашні улюбленці повинні бути вакциновані від сказу, враховуючи складну епізоотичну ситуацію. Періодично сказ реєструється у тварин, що ніколи не покидали квартиру. Також маємо враховувати, що під час воєнного стану будь-яка тварина може опинитися на вулиці раптово і мати контакт із хворими тваринами.

Звертаємо увагу, що для профілактики сказу необхідно:

• щороку вакцинувати тварин проти сказу,
• дотримуватись правил їх утримання,
• триматися і тримати домашніх улюбленців якнайдалі від диких тварин,
• уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами,
• невідкладно звертатися по медичну допомогу після потенційного контакту.

Пам’ятайте, вчасно і кваліфіковано проведена первинна хірургічна обробка ран та вакцинація проти сказу можуть вберегти вас від трагічних наслідків.