Старіння чи Альцгеймер? Як розпізнати тривожні сигнали

Розпочався Всесвітній місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера є найпоширенішою причиною деменції у світі. Вона поступово вражає клітини головного мозку, призводячи до погіршення пам’яті, мислення, поведінки та здатності виконувати повсякденні справи.

Водночас багато людей помилково вважають, що забудькуватість та погіршення пам’яті є невід’ємною частиною старіння.

Насправді нормальні вікові зміни та хвороба Альцгеймера – це різні стани. Розуміння їх відмінностей допомагає вчасно звернутися по медичну допомогу та поліпшити якість життя.

Що таке хвороба Альцгеймера?

Хвороба Альцгеймера – це прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке поступово руйнує пам’ять, мислення та інші когнітивні функції. На ранніх етапах зміни можуть бути малопомітними, але з часом вони стають настільки вираженими, що людина втрачає здатність самостійно виконувати навіть прості повсякденні дії.

Старіння чи Альцгеймер: у чому різниця?

З віком кожна людина може іноді забувати імена, дати чи місце, куди поклала певну річ. Проте за хвороби Альцгеймера порушення пам’яті та мислення заважають повсякденному життю.

Нормальні вікові зміни:

• іноді забувати ім’я знайомого або дату зустрічі, але згодом пригадувати;
• час від часу помилятися при оплаті рахунків;
• інколи не згадати потрібне слово під час розмови;
• зрідка губити речі та знаходити їх після пошуків;
• забути день тижня, але швидко зорієнтуватися.

Ознаки, що можуть свідчити про хворобу Альцгеймера:

• постійне забування нещодавно отриманої інформації;
• багаторазове повторення одних і тих самих запитань;
• труднощі з плануванням, підрахунками, веденням домашнього бюджету;
• складність виконання звичних справ (приготування їжі, користування побутовою технікою);
• дезорієнтація в часі та просторі;
• часте перекладання речей у незвичні місця;
• погіршення здатності приймати рішення;
• труднощі у спілкуванні та доборі слів;
• зміни настрою, характеру та поведінки.

Перші симптоми хвороби Альцгеймера

На початкових стадіях захворювання найчастіше спостерігаються:

1. Порушення пам’яті. Людина забуває нещодавні події, розмови, домовленості, важливі дати, часто ставить однакові запитання.
2. Порушення мислення та концентрації. Стає важче планувати справи, працювати з цифрами, виконувати звичні розумові завдання.
3. Труднощі з орієнтацією. Людина може заблукати у знайомому районі або не пам’ятати, як дістатися додому.
4. Мовленнєві порушення. Виникають труднощі з підбором слів, підтриманням розмови або розумінням інформації.
5. Зміни поведінки. З’являються дратівливість, тривожність, підозрілість, апатія або втрата інтересу до звичних занять.

Як хвороба змінює людину?

Прогресуючи, захворювання викликає дедалі помітніші зміни. На помірній стадії людина може:

• не впізнавати знайомих людей;
• забувати важливі події власного життя;
• потребувати допомоги при одяганні та догляді за собою;
• проявляти безпідставну підозрілість або страх.

На пізніх стадіях людина повністю залежить від стороннього догляду, втрачає здатність самостійно пересуватися, спілкуватися та виконувати елементарні повсякденні дії.

Коли варто звернутися до лікаря?

Не слід пояснювати всі проблеми з пам’яттю виключно віком. Консультація сімейного лікаря або невролога необхідна, якщо людина:

• регулярно ставить одні й ті самі запитання;
• губиться у знайомих місцях;
• не може виконувати звичні побутові завдання;
• має виражені зміни поведінки або характеру;
• не справляється з повсякденними справами через проблеми з пам’яттю чи мисленням.

Раннє виявлення дозволяє своєчасно розпочати лікування, уповільнити прогресування симптомів та організувати належний догляд.

Як допомогти близькій людині?

Якщо ви помітили тривожні симптоми у рідної людини:

1. спокійно обговоріть свої спостереження;
2. запропонуйте звернутися до лікаря;
3. допоможіть організувати режим дня;
4. використовуйте нагадування, записники, календарі;
5. підтримуйте фізичну активність та соціальне спілкування;
6. проявляйте терпіння та повагу до гідності людини.

Важливо пам’ятати: агресивна критика, суперечки та звинувачення можуть лише посилити тривогу та розгубленість хворого.

Чи буває Альцгеймер у молодих людей?

Хоча більшість випадків хвороби Альцгеймера виникає після 65 років, існує так звана рання форма захворювання, яка може розвиватися у людей віком 40–65 років, а в окремих випадках навіть раніше. Такі випадки трапляються значно рідше, але часто довше залишаються нерозпізнаними, оскільки симптоми можуть помилково пов’язувати зі стресом, перевтомою або депресією.

Профілактика: чи можна знизити ризик?

Повністю запобігти розвитку хвороби Альцгеймера сучасна медицина поки не може, однак ризик можна зменшити завдяки:

• регулярній фізичній активності;
• контролю артеріального тиску, рівня холестерину та цукру крові;
• відмові від куріння та надмірного вживання алкоголю;
• збалансованому харчуванню;
• достатньому сну;
• постійній розумовій активності та навчанню протягом життя;
• підтриманню соціальних контактів.

Пам’ятайте:

Забудькуватість не завжди означає хворобу Альцгеймера. Проте якщо порушення пам’яті, мислення чи поведінки починають впливати на повсякденне життя, це привід не відкладати візит до лікаря.

Раннє виявлення захворювання допомагає людині довше зберігати незалежність, а її близьким – краще підготуватися до догляду та підтримки. Бережіть здоров’я свого мозку та не ігноруйте тривожні сигнали організму.