Вакцинація дітей та дорослих: коли та які щеплення потрібно робити

Щеплення дітей в Україні

Відповідно до діючого законодавства України вакцинація є обов’язковою для профілактики туберкульозу, вірусного гепатиту В, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця, кору, паротиту, краснухи, гемофільної інфекції типу В (ХІБ-інфекція). Щеплення проти цих інфекцій входять до Національного календаря, яким передбачено вік пацієнтів та терміни введення імунобіологічних препаратів (вакцин).

Для формування стійкого імунітету в більшості випадків потрібно кілька доз вакцини, які вводяться з науково обґрунтованими інтервалами. Дотримуватися цих інтервалів важливо, оскільки вони допомагають створенню стійкого імунітету. Розрізняють первинну і бустерну (підтримувальну) імунізацію, або ревакцинацію.

Після народження: Першими щепленнями, які отримує дитина, є вакцини від гепатиту В та туберкульозу. Зазвичай, їх роблять безпосередньо у пологовому будинку, якщо у новонародженого малюка немає протипоказів.

2 місяці: Наступне щеплення малюк отримує у двомісячному віці. Це перша доза вакцини від шести інфекцій: гепатиту В, дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту та ХІБ-інфекції. Усі шість компонентів можуть входити до складу однієї дози комбінованої вакцини, або щеплення проводяться наявними вакцинами (АКДП+ Поліо+ВГВ+ХІБ);

4 місяці: Малюк іде за наступною дозою імунітету. Цього разу потрібна п’ятикомпонентна вакцина: від дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту та ХІБ-інфекції;

6 місяців: дитині роблять третю дозу вакцини від дифтерії, правця, кашлюка і поліомієліту. У тому ж віці на часі отримувати третю дозу вакцини від гепатиту В;

12 місяців: у рік дитина отримує першу дозу вакцини від кору, паротиту і краснухи та третю ревакцинацію від Хіб-інфекції;

18 місяців: настає час бустерної вакцинації від дифтерії, правця, кашлюка та поліомієліту. Після щеплення малюк є захищеним від найнебезпечніших інфекцій, і час наступної ревакцінації настає у 6 років.

6 років: у цьому віці перед першим класом, дитина отримує другу дозу вакцини КПК (від кору, паротиту і краснухи), і п’яту бустерну дозу вакцини від дифтерії, правця і поліомієліту.

Діти старші 14 років і дорослі: у 14 років потрібна чергова ревакцинація від поліомієліту, а у 16 років – бустерна імунізація від дифтерії та правця.

Після 16 років ревакцинація від дифтерії і правця потрібна кожні 10 років. Тільки так ви можете бути впевнені в захисті від цих небезпечних інфекцій.

Усі обов’язкові щеплення з Національного календаря фінансуються державою, централізовано закуповуються і постачаються до комунальних закладів охорони здоров’я. За законом, без повного переліку обов’язкових щеплень за віком дитина не може відвідувати дитячий садочок або школу.

Вакцинація дорослих: коли та які щеплення потрібно робити

Існує міф про те, що дорослим не потрібна вакцинація, і щеплення проводяться тільки в дитячому віці. Абсолютно помилкове бачення – дорослі мають робити щеплення, щоб підтримувати стійкий імунітет, аби не захворіти на вакцинкеровані інфекції.

Вакцинація від дифтерії і правця призначена не лише дітям, а і дорослим.

Згідно з Календарем щеплень, дорослим роблять планові щеплення проти дифтерії та правця кожні 10 років. Такі щеплення в комунальних закладах охорони здоров’я проводять безоплатно. Першу планову ревакцинацію дорослих, які раніше були щеплені, проводять вакциною АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення.

Якщо в дитинстві не вакцинувалися, або невідомо, вакциновані чи ні, необхідно отримати як мінімум три дози вакцини АДП-М – спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя. В усіх областях України є безоплатна і якісна вакцина для профілактики дифтерії та правця із зменшеним вмістом антигена, яку застосовують для дорослих.

Які пропущені у дитинстві щеплення необхідно надолужити у дорослому віці

1. Щеплення від кору, краснухи та паротиту

Дві дози вакцини КПК захищають від кору, краснухи і паротиту на все життя. Ревакцинація не потрібна, якщо вам зробили таке щеплення в дитинстві (за Календарем – в 1 і 6 років).

Дорослим треба вакцинуватись проти кору, краснухи та паротиту, якщо вони ніколи не вакцинувались від цих хвороб і немає медичних даних про імунізацію. Перевірити наявність імунітету від кору, краснухи і паротиту можна за допомогою лабораторних аналізів. Перед вакцинацією лікар направить здати аналізи (на виявлення IgG до вірусу або інші) – це швидкий та простий спосіб з’ясувати, потрібна вакцинація чи ні. Невакцинованим дорослим слід ввести щонайменше одну дозу вакцини КПК, а для найкращого захисту – і другу дозу через місяць.

Вакцини КПК є безоплатними для дітей. Дорослих із груп ризику: медиків, освітян, студентів, представників силових структур, військових щеплять безкоштовно за епідеміологічними показаннями. Усі інші дорослі можуть придбати вакцину за власний кошт в аптеці і пройти щеплення у закладі охорони здоров’я.

Вакцина КПК є живою вакциною, тому не робиться під час вагітності. Щеплення КПК, проведене під час вагітності випадково, наприклад, коли жінка не знала, що вагітна, не є показанням до аборту.

2. Щеплення від гепатиту B

Імунізація проти гепатиту B захистить людину від небезпечних наслідків вірусної інфекції – цирозу і раку печінки. Для дітей вакцинація проводиться безоплатно, а дорослі можуть придбати вакцину за власний кошт. Щеплення рекомендоване для усіх дорослих, які не були вакциновані у дитинстві

Зверніться до свого лікаря, він проведе обстеження та за потреби призначить лабораторні дослідження (наприклад, на наявність анти-HBs (HBsАb), що допоможуть з’ясувати, чи проводили вам щеплення від гепатиту.

Схему вакцинації і дозування препарату підбирає лікар (у залежності від віку та Згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16.09.2011, №595 розділу 3 «Рекомендовані щеплення», від захворювань, для профілактики яких існує вакцина, зареєстрована в Україні, можна захиститися, отримавши відповідні щеплення в лікувально-профілактичних закладах за направленням лікаря.

Під «рекомендованими» щепленнями ми розуміємо ті щеплення, що не входять до Національного календаря щеплень України, тому мають бути придбані власним коштом пацієнта. (Примітка: винятком є щеплення проти COVID-19, яке наразі не входить до Календаря, проте забезпечується коштом держави).

Аби отримати рекомендоване щеплення, можна придбати відповідну вакцину в аптеці, транспортувати її до комунального медзакладу з дотриманням вимог «холодового ланцюга» та ввести в пункті щеплень.

Крім того, існують програми, у межах яких рекомендовані вакцини закуповуються коштом місцевих бюджетів, благодійних фондів, міжнародних донорів (наприклад, програма клубу «Ротарі», яка передбачає щеплення жінок проти вірусу папіломи людини в Черкаській області). Також вже кілька років поспіль МОЗ України забезпечує медичних працівників вакциною проти грипу, яку Україна отримує як гуманітарну допомогу.

Якщо ви перебуваєте в іншій країні, то там щеплення, які в Україні є рекомендованими, можуть входити до місцевого Календаря і забезпечуватись коштом держави: у такому випадку скористайтесь цією можливістю, аби захистити свою дитину або себе від більшої кількості небезпечних інфекцій.

Для отримання щеплення необхідно звернутись до сімейного лікаря, який надасть консультацію та організує процес вакцинації.

Вакцинація рятує. Подбайте про себе та рідних – зробіть щеплення.