Військовослужбовці мають бути захищені від інфекційних хвороб

Під час війни зростають ризики виникнення інфекційних хвороб, спалахів та епідемій. Військовослужбовці перебувають в небезпечних місцях і умовах. Захист життя та здоров’я захисників України має бути пріоритетом в нашій державі. Усім військовослужбовцям проводяться запобіжні щеплення проти основних інфекційних хвороб, які є плановими або проводяться за епідемічними показаннями.

Планова вакцинація передбачена національним Календарем, згідно якого всі дорослі повинні бути щеплені проти дифтерії і правця. Щеплення проводяться вакциною проти дифтерії і правця зі зменшеним вмістом антигену (АДП-м) 1 раз на 10 років. Якщо людина з якихось причин не отримала щеплення від дифтерії і правця, ( в неї немає підтверджуючих про щеплення документів), їй потрібно провести вакцинацію за схемою: перше щеплення, через 4 тижні – друге щеплення, через 6-12 місяців після другого щеплення проводиться третє щеплення, а потім кожні 10 років одноразово. Зазначені норми  передбачені  статтею 243 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України» 1999 року зі змінами.

Враховуючи високі ризики травмування під час бойових дій, військові повинні мати захист від вірусного гепатиту В. Зазвичай є декілька схем введення вакцини, однак частіше застосовується схема 0-1-6. У перший день вводиться вакцина для профілактики вірусного гепатиту В (фіксується дата), через 4 тижні вводиться друга доза, через 6 місяців після першої дози (або 5 місяців після введення другої) вводиться третя доза. Вакцинація трьома дозами захистить людину від небезпечного вірусного захворювання, яке передається через кров. За епідпоказаннями можна провести четверте щеплення від вірусного гепатиу В при умові перебування військовослужбовців в місцях, де реєструється підвищена захворюваність на вірусний гепатит типу В.

Під час бойових дій при перебуванні в місцях руйнування інфраструктури, відсутності водопостачання, неможливості дотримуватись санітарно-гігієнічних умов, існує небезпека виникнення захворювання на вірусний гепатит А. За епідеміологічними показаннями рекомендується провести профілактичні щеплення проти вірусного гепатиту А. Щеплення проводиться двічі – вакцинація однією дозою, і другою через 6-12 місяців. У сучасній медицині застосовуються комбіновані вакцини для профілактики вірусних гепатитів А і В. Щеплення проводиться тричі. Перша доза вводиться внутрішньом’язево, через 4 тижні вводиться друга доза, а через 6 місяців вводиться третя доза.

Щеплення від грипу рекомендується проводити військовослужбовцям перед сезонним підйомом захворюваності (вересень-жовтень). Імунізація  проводиться одноразово вакциною з рекомендованим Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я набором антигенів.

Щеплення від корнавірусної хвороби входить у перелік щеплень за епідпоказаннями. Вакцинація передбачає первинний вакцинальний комплекс із двох щеплень з інтервалом через 21-28 днів в залежності від вакцини та бустерної дози через 5 місяців після другої дози.

Щеплення за епідемічними показаннями від особливо небезпечних інфекцій (чума, холера), небезпечних інфекцій (черевний тиф, поліомієліт), інфекційних хвороб – кір, паротит, краснуха проводяться за наказом старшого командира (начальника).

У залежності від географічного місця дислокації військовослужбовців і епідеміологічної ситуації військовим рекомендується проведення щеплень від  кліщового енцефаліту, гарячки КУ, жовтої лихоманки, поліомієліта , прийом протималярійних препаратів.

Щеплення від сказу проводяться при зверненні по медичну допомогу з приводу покусів, ослинень, подряпин підозрілими щодо захворювання на сказ тваринами.

Проведення щеплень військовослужбовців є пріоритетом військових медиків, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я  територіальних військових адміністрацій, які зобов’язані захистити  військових від вакцинкерованих інфекційних хвороб, забезпечити імунобіологічними препаратами, надати необхідну медичну допомогу.