Як коректно підтримати людину з інвалідністю

3 грудня у світі відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю.  Це – нагода привернути увагу до прав, гідності та рівних можливостей для кожного. Це також можливість нагадати, що підтримка людей з інвалідністю починається не з великих проєктів, а з повсякденних жестів поваги, тактовності й людяності. Пропонуємо поради, які допоможуть у взаємодії.

Повага – ключ до взаємодії

• Ставтеся до людини насамперед як до особистості, а не до її стану.
• Уникайте співчутливого або зверхнього тону – він може бути образливим.
• Використовуйте коректну термінологію: «людина з інвалідністю», «людина, яка користується кріслом колісним», «людина з порушенням слуху/зору» тощо.

Запитуйте, а не припускайте

Найкращий спосіб допомогти – просто запитати: «Чи потрібна вам допомога?»

Не хапайте людину за руку, не рухайте її крісло колісне, тростину чи інші засоби без дозволу. Небажана «допомога» може створити дискомфорт або небезпеку.

Комунікуйте прямо

• Під час розмови з людиною, яка користується кріслом колісним, враховуйте зручність для обох сторін. Для зорового контакту прийнятно зробити крок назад чи відійти, щоб людині не довелося високо підіймати голову. Або присядьте на рівень очей, якщо це буде зручно.
• Людині з порушенням слуху допоможе чітка артикуляція та можливість бачити ваше обличчя.
• Якщо поруч супроводжуючий, усе одно звертайтеся саме до людини з інвалідністю.

Доступність – спільна відповідальність

Зробити середовище інклюзивним може кожен. Для цього варто:

• не захаращувати проходи;
• повідомляти відповідальним службам про відсутність пандусів чи інших елементів доступності;
• підтримувати заклади, що дотримуються принципів безбар’єрності.

Підтримка – це не лише про допомогу

Інклюзія передбачає також:

• створення умов для навчання та працевлаштування;
• підтримку талантів та ініціатив;
• визнання того, що кожна людина має право на активне, гідне та повноцінне життя.

Говоріть про інклюзію

Розмови про права людей з інвалідністю в сім’ї, школі, на роботі та в медіа формують культуру поваги й розуміння. Що більше ми говоримо про інклюзію, то швидше руйнуються бар’єри у свідомості.