Як впливає сон та стрес на розвиток неінфекційних хвороб

Якісний сон – базова потреба організму. Під час сну відбувається відновлення нервової системи, гормональний баланс і «ремонт» клітин.

Нестача сну шкодить здоров’ю:

• Порушується гормональний контроль апетиту: підвищується рівень греліну та знижується рівень лептину, що призводить до підвищеного апетиту, переїдання й розвитку ожиріння.
• Погіршується чутливість клітин до інсуліну, внаслідок чого зростає ймовірність розвитку цукрового діабету 2 типу.
• Посилюються хронічні запальні процеси в організмі, що є підґрунтям для розвитку серцево-судинних захворювань.
• Підвищується артеріальний тиск і ризик інфаркту та інсульту.
• Знижуються пам’ять і здатність до концентрації, порушується емоційна рівновага, що підвищує ризик розвитку депресивних і тривожних розладів.

Що важливо для здорового сну:

• Лягати й прокидатися в один і той самий час.
• Темрява, тиша, прохолода в спальні.
• Відмова від екранів за 1–2 години до сну.
• Рух удень (ходьба, легкі тренування).

Стрес – це реакція організму на навантаження. Короткочасний стрес може бути корисним, але хронічний – руйнівний.

Наслідки тривалого стресу:

• Тривало підвищений рівень кортизолу сприяє зростанню артеріального тиску та концентрації глюкози в крові.
• Часті судинні спазми створюють передумови для розвитку гіпертонії та ішемічної хвороби серця.
• Збої у роботі шлунково-кишкового тракту можуть проявлятися синдромом подразненого кишківника.
• Зниження імунного захисту організму призводить до частих захворювань.
• Тривалий стрес спричиняє емоційне виснаження, підвищує ризик тривожних і депресивних розладів.

Стрес провокує негативні поведінкові фактори, коли ми стресуємо ми:

• менше рухаємося, більше сидимо;
• переїдаємо, солодке як «швидка втіха».

У результаті люди частіше вдаються до алкоголю та куріння як способів зниження напруги.

Якість сну + стрес утворює замкнене коло.

• Через стрес виникають труднощі із засинанням, поверхневий сон.
• Через поганий сон підвищується дратівливість і чутливість до стресу.

У результаті зростають ризики неінфекційних захворювань навіть у молодому віці.

Психологиня Черкаського обласного ЦКПХ Наталія Жуковська рекомендує застосувати практичні профілактичні заходи:

• 7–9 годин сну щодня без «відсипання» на вихідних.
• Щоденна ходьба, зокрема скандинавська – знижує рівень стресу і покращує сон.
• Дихальні вправи, короткі паузи відновлення протягом дня.
• Обмеження новин і соцмереж увечері.
• Підтримка соціальних контактів.

Повноцінний сон і ефективне управління стресом є ключовими чинниками збереження здоров’я. Їх порушення запускає гормональні, метаболічні та психоемоційні зміни, які підвищують ризик розвитку неінфекційних захворювань. Регулярний сон, рухова активність і навички саморегуляції суттєво знижують ці ризики та покращують якість життя.

Сон і керування стресом – це не «додаток», а основа профілактики неінфекційних захворювань і збереження психічного та фізичного здоров’я.